Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №916/3904/14
Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №916/3904/14
Постанова ВГСУ від 12.05.2015 року у справі №916/3904/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 916/3904/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргуЛіквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Готика ЛТД" Степаненко М.М.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 рокуу справі№ 916/3904/14 господарського суду Одеської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Готика ЛТД"пробанкрутство

за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Готика ЛТД" - Трошин М.А., дов. б/н від 22.10.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2014 року порушено провадження у справі № 916/3904/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Готика ЛТД" (далі - ТОВ "Готика ЛТД") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Одеської області від 22.10.2014 року у справі № 916/3904/14 (суддя - Ровинський О.Ю.) ТОВ "Готика ЛТД" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Готика ЛТД" Степаненка М.М.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 916/3904/14 (головуючий суддя - Філінюк І.Г., суддя - Лавриненко Л.В., суддя - Воронюк О.Л.) апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) та Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) - задоволено частково, постанову господарського суду Одеської області від 22.10.2014 року у справі № 916/3904/14 - скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 916/3904/14, ліквідатор ТОВ "Готика ЛТД" Степаненко М.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 916/3904/14 скасувати, справу № 916/3904/14 направити на подальший розгляд до господарського суду Одеської області в тому ж складі суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ліквідатор ТОВ "Готика ЛТД" Степаненко М.М. посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з постановою господарського суду Одеської області від 22.10.2014 року у справі № 916/3904/14, до Одеського апеляційного господарського суду звернулись ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДПІ у Печерському районі м. Києва.

При цьому, ДПІ у Приморському районі м. Одеси в обґрунтування апеляційної скарги, вказувала на те, що незаконне визнання боржника банкрутом унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

ДПІ у Печерському районі м. Києва в поданій апеляційній скарзі посилалась на те, що господарський суд визнав боржника банкрутом, не перевіривши належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності. При цьому, вказувала, що згідно поданих декларацій з податку на додану вартість за грудень 2013 року, відображено обсяг поставки (без ПДВ) 120 781 800 грн., сума ПДВ склала 24 156 360 грн. також була подана декларація з податку на додану вартість за травень 2014 року.

Крім вказаних порушень, ДПІ у Печерському районі м. Києва вказувала також на не надання можливості органам державної податкової служби виконати вимоги п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тобто здійснити документальну позапланову виїзну перевірку, внаслідок чого неможливо встановити факт неплатоспроможності боржника.

Розглянувши вказані апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови господарського суду Одеської області від 22.10.2014 року у справі № 916/3904/14.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що головою ліквідаційної комісії боржника не було виконано вимог податкового законодавства України щодо повідомлення контролюючих органів про припинення боржника, як платника податків, чим саме позбавив податковий орган можливості реально здійснити перевірку, та пред'явити кредиторські вимоги у встановлений Законом строк.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2014 року ТОВ "Готика ЛТД" звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до заяви про порушення справи про банкрутство додано копію реєстру відправки документів та копію касового чеку на підтвердження відправки заяви форми № 8-ОПП про припинення платника податків на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси та на адресу ДПІ Печерському районі м. Києва.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про невиконання головою ліквідаційної комісії боржника вимог податкового законодавства України щодо повідомлення контролюючих органів про припинення боржника, як платника податків спростовується матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до п. 11.1 розділу XI "Порядку обліку платників податків та зборів" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів" (в редакції наказу Міністерства Фінансів України № 462 від 22.04.2014 року "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів") - платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про його ліквідацію або реорганізацію протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Центрального контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про ліквідацію ТОВ "Готика ЛТД" було прийнято 08.07.2014 року, про що свідчить протокол загальних зборів учасників ТОВ "Готика ЛТД".

Отже, обов'язок подавати до податкового органу за основним місцем обліку документи про припинення платника податків, як-то: заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП; оригінал довідки за формою № 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) на час виникнення спірних правовідносин, тобто, на час прийняття рішення про ліквідацію ТОВ "Готика ЛТД" був перекладений з юридичних осіб на державну реєстраційну службу.

Судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає наступне.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до осіб, що мають право апеляційного оскарження відносяться, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

При цьому, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва в поданій апеляційній скарзі вказувала, що господарський суд визнав боржника банкрутом, не перевіривши належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності. При цьому, апелянт посилався на те, що згідно поданих декларацій з податку на додану вартість за грудень 2013 року, відображено обсяг поставки (без ПДВ) 120 781 800 грн., сума ПДВ склала 24 156 360 грн. також була подана декларація з податку на додану вартість за травень 2014 року. Проте, вказані документи податкової звітності до апеляційної скарги додані не були.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив про документи податкової звітності, на які посилалася ДПІ у Печерському районі м. Києва, проте, жодним чином не досліджував вказані докази та не надавав їм правової оцінки, таким чином не здійснив належного апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог ст. ст. 43, 99, 101 ГПК України.

Згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредиторами є - юридична або фізична особа, а також органи доходів та зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановлено порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені ч. 3 вказаної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Одеської області від 22.10.2014 року у справі № 916/3904/14 визнано банкрутом ТОВ "Готика ЛТД" та відкрито ліквідаційну процедуру.

29.10.2014 року на сайті Вищого господарського суду України опубліковано повідомлення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відносно ТОВ "Готика ЛТД" із встановленням місячного граничного строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, який відраховується з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому, в матеріалах справи не міститься доказів звернення органів ДПІ до суду з заявами про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "Готика ЛТД".

Суд касаційної інстанції зазначає, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції, прийнявши та розглянувши по суті апеляційні скарги ДПІ, не надавав правової оцінки статусу ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Приморському районі м. Одеси у розумінні приписів Закону про банкрутство та не встановив, чи мають вони право на звернення з апеляційними скаргами і чим порушуються їх права, в розумінні ст. 91 ГПК України.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 916/3904/14 підлягає скасуванню як така, що прийнята внаслідок помилкового застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а справа направленню на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Готика ЛТД" Степаненко М.М. задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 916/3904/14 скасувати, справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.